сколько стоит Лысково Кокаин VHQ

Я человек не стандартный, эдакий гопник-наркоман, и у меня эта история, братаны, для вас. Знаете, бывает так, что ты закидываешься чёрной дурью, и кажется, будто летишь по радуге, только смех несётся в унисон с твоими взрывными эмоциями. Это был долгожданный день, когда я наконец-то принялся искать закладки, чтоб прокатиться на волне экстаза. Мой цельный богемный мет уже давно превратил меня в чудовище, но картина мира, которую я видел после этой покупки, братцы, унесла меня в другую реальность. Знаете, братаны, я решил свернуть на мексиканский наркорынок, ведь там всегда можно нарыть то, чего нет у нас. Так что, все решения были приняты. Чувствовалось, что сегодня для меня будет особенный, во всех смыслах, день. Я выдвинулся со своей бандой, плохо пахнущих дешёвкой, но это нас не останавливало. Когда нарисовался закладчик, мы уже сговорились, что возьмём всё, что он предложит. Я прикинул, что мне хватит на пару дней, так что давай гонять! Расписка, деньги и в руках у меня была долгожданная порция. Солнце светило невероятно ярко, словно для меня лично, и я чувствовал, как прямо сейчас мир станет красочным и сумасшедшим. Белая порошок, словно зеркало, была готова к своему открытию. Я положил её на плиту и струна иглы пронзила её. Теперь она готова ко мне, а я к ней. Я пробил на измену, зная, что через пару минут меня ждут галлюцинации, где цвета, звуки и образы станут словно карнавалом. Всё это поражает разум, овладевает телом, вставляет тебе самый крепкий топчик. И, когда первые эффекты вступили в силу, я вроде попал на ярмарку смеха. Я побежал по радуге, крутясь в круг, закидываясь метом между пальцами. Вокруг меня были люди, но я их не замечал. Они становились частью этой сказочной иллюзии, в которой я находился. Я смеялся, как никогда, и все проблемы отлетали. Хи-хи, братаны, это было безумие! А потом я заметил радостные цвета вокруг меня. Они были такие яркие и насыщенные, что я просто не мог не свернуть к ним. Я побежал вперёд, словно несся на ветру, проникая в самые глубины этой новой реальности. И там, братаны, я увидел что-то невероятное - настоящую радугу. Она растянулась как мост между мечтой и реальностью, и я решил переступить через неё. Я перелетел через радугу и оказался в мире, где смех пронизывал воздух. Я слышал его повсюду - в шепоте ветра, в пениске птиц, в радостных взглядах прохожих. Я чувствовал себя свободным, словно ничто не могло удержать меня. Я плюнул на разум и погрузился в этот безумный сон. Не знаю, сколько времени я провёл там, но когда вернулся, ещё долго не мог отойти от этого волшебного путешествия. Казалось, что весь мир стал чётким и ярким, словно я снял очки-полупрозрачные. Все цвета были насыщенные, а звуки стали заметно громче. Мой реальный мир стал другим, я осознал его иначе. Но, братаны, это было не на долго. Время от времени я возвращался к мексиканским закладкам, надеясь повторить своё ощущение. Но каждый раз, когда я пытался пересечь радугу снова, она превращалась в обычный дождевой изгиб. Всё окружающее меня становилось серым и однообразным, но моё желание испытать её снова не исчезало. Братцы, я вас предупредил, что эта история - не для слабонервных. Но если вы когда-то будете здесь, на этом пути закладок и мета, обязательно забудьте о всяких изменах и галлюцинациях. Вот так, братаны, такая история, моя история.

Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах! Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням. Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду. Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу. Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона. У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків. Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів. Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками. Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера. Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава. Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували. Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!